Понад 1400 днів повномасштабного протистояння. 12 років спротиву і боротьби. І століття, коли нас намагалися зламати, але не змогли
24 лютого 2022 року стало межею, що розділила життя кожного з нас на «до» і «після». За ці роки ми пройшли крізь страх, біль, розгубленість та повну невідомість і набули силу та цілковите розуміння, за що стоїмо. Ми покладаємось на себе, ми витримуємо зовнішній тиск, не дозволяємо вирішувати нашу долю за нас.
Попри блекаути і постійні атаки на критичну інфраструктуру. Попри окупацію, бо нашу волю неможливо взяти в полон. Попри сирени, які стали фоном, але не змогли зупинити життя. Попри втрати, які неможливо виміряти жодними словами.
Всі ці роки ми стоїмо не лише «попри», ми діємо заради. Заради державності, щоб більше ніхто й ніколи не вирішував за нас, як нам жити і в якому напрямку рухатись. Заради кожного свого, щоб повернути людей у вільні міста, у свої регіони, громади. Заради майбутнього, щоб де право бути українцем не потрібно виборювати на полі бою.
Ми вистояли попри наміри ворога нас знищити, і стоїмо далі заради нашого права бути собою.
Вічна пам’ять тим, хто віддав життя. Наша щоденна робота – це продовження їхньої боротьби.
Рухаємось далі. Власною силою. На власній землі.
Слава Україні!
Героям Cлава!
