Всередині літа настає день, коли коріння переплітається з сьогоденням. Сьогодні — День Хрещення Русі та День Державності. Згадати, ким ми були. Усвідомити, ким ми стали. І не сумніватись, ким ми можемо й маємо право бути.
Державність України бере початок з часів Київської Русі — могутньої європейської держави з центром у Києві, яка стала осередком культури, християнства, писемності та законності. Згодом державотворчі традиції продовжувалися в добу Галицько-Волинського князівства, Козацької держави — Гетьманщини, УНР, ЗУНР, і, зрештою, знайшли своє втілення у незалежній Українській державі, проголошеній у 1991 році.
У сучасних умовах, коли Україна вкотре змушена виборювати свою свободу зі зброєю в руках, День Української Державності набуває особливого сенсу. Це не лише вшанування минулого — це погляд у майбутнє. Це день тих, хто тримає лінію фронту, хто працює в тилу, хто навчає, лікує, будує, захищає інформаційний простір, несе український прапор і мову крізь випробування та війну.
Сьогодні ми не тільки вшановуємо минуле — ми творимо завтрашній день. У кожному, хто будує, захищає, говорить правду, тримає прапор, — живе держава. Саме тому сьогодні ми не тільки вшановуємо минуле, – ми творимо завтрашній день.
І коли ця держава живе в нас — вона незламна.
З Днем Державності! З Днем Хрещення Русі — України!
