
Історія військовослужбовця Ярослава Куща, який є уродженцем села Сахно Андріївської громади Бердянського району, сьогодні стала широко відомою. Адже після важких поранень у липні 2024 року він пройшов лікування у декількох військових шпиталях, переніс чимало операцій та випробувань долі.
Ярослав Кущ був призваний до лав ЗСУ у квітні минулого року. А вже за кілька місяців у жорстоких боях на Донецькому напрямку кулеметника під час бою атакував ворожий дрон. В результаті воїн отримав поранення рук і ніг, чисельні опіки та втратив око. Військовослужбовець вже переніс 19 операцій, які іноді тривали більше 20 годин і робилися кількома бригадами медиків.
В Запоріжжя він переїхав із власної волі після чергового лікування, виснажений, але з надією, що тут він ближче до рідного дому. На жаль, з бюрократичних причин Ярослав Кущ не міг продовжувати відновлювати здоров’я у прифронтовому Запоріжжі. Громадська організація «РАЗОМ.ЮА» домоглася комплексного медичного лікування, а земляки допомогли актуалізувати документи, відновити банківську карту та ідентифікаційний код для грошових виплат, отримати статус ВПО. Завдяки цьому в найкоротший термін громада надала військовослужбовцю фінансову допомогу.
Працівники Андріївської селищної військової адміністрації взяли повну опіку над Ярославом – надали постільну білизну, ковдру, засоби гігієни, придбали ортопедичну подушку, забезпечили продуктами. Знайти для пораненого зручний інвалідний візок допоміг радник голови Бердянської районної державної адміністрації з питань ветеранської політики Борис Шепота. Враховуючи, що внаслідок поранення ноги чоловікові необхідний був спеціальний одяг, одна із землячок пошила його.
«Андріївська громада відповідально і з душею поставилася до проблем свого земляка, пораненого воїна Ярослава Куща. Хлопцю надали юридичну підтримку, оперативно допомогли і з документами, і з лікуванням, і з грошима, зробили все можливе, щоб він не відчував себе самотнім», – зауважив радник голови Бердянської РДА з питань ветеранської політики Борис Шепота.
Наразі Ярослав знов у лікарні – переніс чергову операцію на нозі, йому нарешті зняли апарат Єлізарова. Земляки не полишають його та продовжують піклуватися, навідують у лікарні. Жінки постійно намагаються почастувати воїна чимось смачненьким – домашнім варенням, власноруч приготованими стравами, різними смаколиками, фруктами. На замовлення земляка навіть приготували справжній домашній холодець та пригостили стравою хлопців, які лікуються в одній палаті з Ярославом, адже їм після поранення необхідна калорійна та дієтична їжа.
«В такій ситуації, як наш Ярослав, на жаль, може опинитися будь-хто. Адже хлопець буквально опинився сам на сам зі своїми проблемами, без близьких людей поряд. Тому ми всі гуртом намагаємося оточити його увагою, піклуємося не лише про фізичне здоров’я, а й сприяємо його душевній рівновазі, щоб він не зневірився в людях, в тому, що його жертовність за свій народ і державу не були марними. Все, що ми робимо для нього, це від щирого серця. Розуміємо, що це лише невеличка часточка того, що ми маємо робити для наших захисників», – підсумувала начальниця відділу з питань ветеранської політики Андріївської СВА пані Наталія.