В українському суспільстві все помітнішим стає поглиблення інтересу до історичного минулого, виявлення та дослідження сторінок національної історії й традицій, що протягом останніх століть приховувалися та переписувалися різними імперіями, у складі яких в різні часи перебувала східна частина України.
Нематеріальна культурна спадщина (НКС) Донеччини – важливий складник регіональної ідентичності, що відображає традиції, знання, обряди та звичаї, передані з покоління в покоління. Донецька область має багате культурне розмаїття, що свідчить про її багатовікову історію та перетин різних культур.
Наразі в обласному переліку зафіксовано 24 елементи НКС. Серед них чотири вже занесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини та внесені до інвентаря нематеріальної культурної спадщини, яка потребує термінової охорони.
Проєкт «Нематеріальна культурна спадщина Донеччини: Збережене крізь час» стартує з представлення пісні «Чорна стежечка», яка першою отримала статус елемента регіону після окупації Донецька у 2014 році.
Серед степів Донеччини, у маленькому селі Лозове Лиманської територіальної громади, лунає мелодія, що протягом 120 років залишається незмінною частиною місцевої культури, – пісня «Чорна стежечка». Слова про «чорну стежечку», яка символізує складний життєвий шлях, що лежить між закоханими, відображають багатовікові переживання простих людей. Це історія не лише про кохання, а й про внутрішню силу жінки, яка бореться за своє щастя, звертаючись до ворожки та намагаючись осягнути свою долю.
Цікаво, що її перші носії – дві сусідки, Харитина Ведь та Олександра Друзь – не просто співали пісню, вони стали провідниками традиції, передавши її своїм нащадкам. І через десятиліття вона продовжує звучати у виконанні місцевого фольклорного колективу «Сива зозуленька».
