11 липня відбувся відкритий діалог «Децентралізація на зв’язку»: Пріоритети ветеранських політик – алгоритми взаємодії держави та територіальних громад.
Тема ветеранських політик стала вже шостою у серії публічних діалогів «Децентралізація на зв’язку».
Участь у заході взяли представники Міністерства ветеранів України, Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, асоціацій органів місцевого самоврядування, голови територіальних громад.
Зокрема, учасники обговорили наступні питання:
- Важливість формування ветеранської політики «знизу-вгору»;
- Можливості громад та виклики, які стоять перед ними у реалізації завдань ветеранських політик;
- План дій Уряду на 2024 рік – нова ветеранська політика: реабілітація, цифрові послуги, робота, навчання, житло, реформа ВЛК;
- Проєкт «Створено захисниками»: мета проєкту, покрокова інструкція та його інтеграція у Президентський проєкт «Зроблено в Україні».
Керівник офісу Конгресу Вʼячеслав Негода звернув увагу на те, що питання ветеранських політик є актуальним для влади різних рівнів.
«Дуже важливо, щоб громади також знайшли відповіді на питання, які стоять перед ними і які ми сьогодні розглянемо. А з іншого боку — важливо щоб з боку центральних органів влади – законодавчої і виконавчої – також були дані певні посили», — підкреслив Вʼячеслав Негода.
Він нагадав, що в рамках Конгресу діє комісія «Політика героїв та підтримки Збройних Сил України».
«Це нероздільні поняття, тому що фактично всі, хто знаходяться сьогодні у ЗСУ, хто повертається до мирного життя, платять набагато більше, ніж податками – вони платять своїми життям та здоров’ям. Тому тема роботи з ветеранами буде важливою упродовж майбутніх десятиліть. Тому важливо, щоб результат цієї нашої політики відчули на собі ті, хто повертаються з фронту. І робота Комісії, і подібні зустрічі покликані давати додаткові роз’яснення та напрацьовувати якісні рішення», — зазначив Керівник офісу Конгресу.
Віцепрем’єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук підкреслила, що наразі вже є певні напрацювання щодо ветеранських політик.
«У нас уже є контури рамки, яка стане новою ветеранською політикою. І я скажу у чому новизна: ці контури задають саме громади. Не з Уряду чи Парламенту спускаються вниз закони, постанови і укази. Ми чуємо громади, які щотижня розповідають про свої напрацювання. У кожної області своя специфіка. У кожній області ми бачимо те, що можна масштабувати. Ми як Уряд намагаємося не експериментувати, а в громадах вже ці політики реалізовані. Тому наше завдання – почути, зібрати напрацювання і запровадити національну рамку», – підкреслила міністерка.
Заступник міністра у справах ветеранів України Максим Кушнір зазначив, що зараз в Україні зафіксовано понад 1,3 млн ветеранів і ветеранок і цифра не є остаточною. Тому держава вже запроваджує низку сервісів для ветеранів та їх родин.
Зокрема, йдеться про «ветеранські вікна» у ЦНАПах, ветеранські простори, фізичну та психологічну реабілітацію, а також працевлаштування та забезпечення житлом.
Народний депутат Анатолій Остапенко звернув увагу на те, що відомства мають обʼєднувати зусилля у питанні ветеранських політик.
«Міністерство ветеранів, на мій погляд, у державній ветеранській політиці має обʼєднати зусилля з Міністерством оборони і всіма силовими структурами, з яких ветерани повертаються у наше суспільство. З Міністерством охорони здоровʼя, тому що вони повинні бути замовниками і контролерами послуг для захисників і захисниць. Звісно, з Міністерством освіти, бо ветеранів треба перенавчити і дати їм певну кваліфікацію. І співпраця з Міністерством економіки, бо треба долучати наших захисників до відбудови України. І всі ці співпраці мають бути відображені у законі і юридично визначені», – зазначив він.
Народний депутат Тарас Тарасенко підкреслив, що в Україні варто змінити підходи до ветеранської політики і ветеранів.
«У юридичному вимірі для визначення ветеранів ми досі послуговуємося терміном 1991 року. А у нас зовсім інша ситуація. Усі хто постраждав від удару по «Охматдиту». Вони постраждалі від війни? Бо мають ПТСР? Так, мають. Тому ми не можемо брати і копіювати досвід США чи Великої Британії. Бо там воювали військові в інших країнах і поверталися додому. А наші бійці борються за свою країну. Тому країна буде змінюватися, суспільство буде мілітаризуватися. Так, ми повинні формувати культуру, коли бійці, які захищають нашу країну, будуть формувати також культуру підтримки громад. Це про зміну парадигми, про яку ми маємо говорити з громадами. Держава має створювати умови для розвитку ветерана», – звернув увагу народний депутат.
Перша заступниця міністра соціальної політики України Дарія Марчак зазначила, що зараз відомство вже фокусує свою увагу на питаннях протезування для ветеранів, розвитку соціальних послуг, а також фінансової підтримки ветеранів.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан заявив, що ветеранська політика має бути не лише правильно сформульована, але й грамотно реалізована.
Він розповів про низку проблем у реалізації ветеранської політики, зокрема обмеженості фінансових ресурсів громад, необхідності більш ефективного залучення до роботи із захисниками психологів, та потреби у наданні специфічних освітніх послуг.
Представники громад мали нагоду поставити питання щодо співпраці з ветеранами, створення ветеранських просторів, реінтеграції громадян, що повертаються до цивільного життя тощо.
Крім того, вони поділилися власним досвідом створення та імплементації ветеранських політик та окремих кроків з підтримки осіб, які повертаються із зони бойових дій.
Зокрема, про власні напрацювання розповіла представниця Широківської громади Запорізької області Ольга Ставицька. Вона наголосила, що цільовою аудиторією для реалізації програми є на лише ветерани та ветеранки, а й члени їх родин та родини тих захисників і захисниць, які зникли безвісти або загинули.
Важливими чинниками за її словами, є передусім комунікація з такими родинами, їх доступ до якісних послуг та головне – пошук сенсів, реінтеграція їх в життя громади.
Усі учасники погодилися із необхідністю працювати спільно та скоординовано для удосконалення ветеранської політики та її ефективної реалізації.
«Це наша не перша зустріч. І варто робити такі зустрічі частішими і більш публічними. Потрібна більш чітка і зрозуміла єдина державна ветеранська політика, за яку відповідає одна людина. Маємо добре попрацювати, щоб визначити, хто чим має займатися та забезпечити фінансування необхідних заходів. Це проблема, до якої не може бути байдужих в Україні», – підсумував В’ячеслав Негода.
