
У Києві, в рамках Третього Міжнародного саміту міст і регіонів, відбулася панельна дискусія на тему «На шляху до URC2025. Відбудова для майбутнього: реформи і розвиток».
Участь у панелі взяли: Олексій Кулеба, Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України; Петр Кулганек, Міністр регіонального розвитку Чехії (онлайн); Давіде Ла Чечілія, Спеціальний посланник МЗС Італії з питань відновлення України; Анте Гротер, голова парламенту землі Бремен (Німеччина), віце-президент Європейського комітету регіонів; Катаріна Матернова, Посол ЄС в Україні; Матьє Морі, Генеральний секретар Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи; Віталій Безгін, народний депутат України; Тетяна Єгорова-Луценко, голова Харківської обласної ради, Президент ВА ОМС “Українська асоціація районних та обласних рад”; Регіна Харченко, в.о. міського голови Запоріжжя.
Під час дискусії було розглянуто ключові питання, пов’язані з процесом відбудови України, реалізацією реформ, зміцненням місцевого самоврядування та забезпеченням стійкості громад у часи війни. Однією з центральних тем стала реформа децентралізації, яка, за словами учасників, була визначальним чинником у збереженні державної спроможності в умовах повномасштабного вторгнення.
Олексій Кулеба наголосив, що на початку великої війни саме місцеве самоврядування відіграло критично важливу роль:
«Громади були спроможні швидко мобілізуватись, дати відсіч ворогу, забезпечити базові послуги, згуртувати людей довкола спільних цілей і рішень. Упродовж понад трьох років війни ми продовжуємо працювати над відбудовою країни, незважаючи на регулярні обстріли, відключення електроенергії. Але ми хочемо, щоб світ знав: Україна — це не лише про ризики та війну, це також про колосальний людський, економічний і професійний потенціал, який ми щодня реалізовуємо».

Тему продовжила Катаріна Матернова, яка понад десять років займається питаннями реформ в Україні. Вона підкреслила, що Україна має глибоке демократичне коріння, а децентралізація стала не просто успішною адміністративною зміною, а справжнім фундаментом державної стійкості в умовах кризи.

«Коли мене запитують про найбільш успішну реформу в Україні, я з упевненістю відповідаю — це децентралізація. І я щиро тішуся, що Європейський Союз підтримав її реалізацію через програму U-LEAD з Європою. Цей досвід нині демонструє свою ефективність як в управлінні, так і в здатності громад до самостійного розвитку», – зазначила Посол.

Народний депутат України Віталій Безгін акцентував увагу на ключових чинниках, які дозволили українській державі вистояти в умовах повномасштабної агресії: «Є три стовпи, що втримали нас: Збройні Сили України, рішуча та безкомпромісна позиція Президента, і той факт, що Україна пройшла успішний шлях децентралізації. Це сукупність ефективності та героїзму”.
Крім того, народний депутат закликав міжнародних партнерів підтримувати громади, які сьогодні перебувають на лінії вогню та щоденно зазнають втрат.
У своєму відеозверненні Міністр регіонального розвитку Чехії Петр Кулганек підкреслив глибоку солідарність своєї держави з Україною.

«Чехія з перших днів війни чітко визначила свою позицію: ми підтримуємо Україну у всіх можливих напрямках. Ми прийняли велику кількість українських біженців, надаємо необхідну допомогу та залишаємося вірними союзниками України на її європейському шляху», – заявив Петр Кулганек.
Анте Гротер, голова парламенту землі Бремен, також висловила підтримку Україні та розповіла про європейські механізми співпраці з муніципалітетами: «Ми маємо низку програм і проєктів, спрямованих на підтримку місцевої влади. Ми ділимося досвідом, допомагаємо орієнтуватися у складних процедурах, роз’яснюємо принципи роботи структурних фондів ЄС — це дозволяє українським громадам готуватись до майбутнього членства в Європейському Союзі».

Водночас активно триває підготовка до URC2025, яка відбудеться влітку в Італії, про неї розповів спеціальний посланник уряду Італії Давіде Ла Чечілія. За його словами, ця подія є важливою платформою для налагодження зв’язків між українськими громадами та іноземними партнерами, інвесторами й міжнародними інституціями.

«Цьогорічним пріоритетом конференції стане питання оборони та розвитку оборонної промисловості. Ми обговорюватимемо український досвід і спроможності в цьому напрямі, адже це також частина майбутнього відновлення та стійкості країни», – зазначив Давіде Ла Чечілія.
Особливу увагу під час дискусії було приділено питанням відновлення та забезпечення життєдіяльності у прифронтових регіонах.

Виконуюча обов’язки міського голови Запоріжжя Регіна Харченко розповіла про поточну ситуацію в місті, яке знаходиться у безпосередній близькості до фронту: «У Запоріжжі нині мешкає близько 700 тисяч осіб, з них понад 150 тисяч — це внутрішньо переміщені особи. Попри загрозу, місто живе, розвивається і готується до нових викликів. Зокрема, працюємо над досягненням енергетичної незалежності. Плануємо до кінця року удесятеро збільшити власне виробництво електроенергії. Нагальною є потреба створення так званих “енергетичних островів”, які гарантуватимуть стабільне постачання енергії навіть за умов пошкодження мереж».

Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко наголосила, що прифронтові регіони — це справжній форпост державності, який потребує постійної підтримки: «Харківщина щоденно зазнає обстрілів, але життя продовжується. Ми відновлюємось, будуємо підземні школи та лікарні. За останній рік відновлено понад 100 тисяч житлових об’єктів, зводиться нове житло для внутрішньо переміщених осіб. Це — свідчення самовідданості українців і результати нашої держави».
Закривав дискусійну панель Матьє Морі, Генеральний секретар Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, який представив важливу ініціативу — Міжнародний реєстр збитків, започаткований у 2023 році. Цифрова платформа реєстру дозволяє фіксувати, збирати та систематизувати заяви від фізичних осіб, компаній, установ, а також держави Україна, щодо завданих збитків внаслідок збройної агресії. Це перший елемент майбутнього компенсаційного механізму, який включатиме спеціальну комісію з розгляду заяв і фонд для виплат репарацій.

«Ми прагнемо до того, щоб кожен випадок пошкодження чи знищення був задокументований, і щоб жоден злочин не залишився безкарним» – резюмував Генеральний секретар Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
