У громадах Рівненщини накопичено вагомий досвід міжмуніципального співробітництва. Про особливості налагодження такого співробітництва, досягнуті результати, наявні проблеми та пропозиції щодо шляхів їх подолання під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України розповіли керівники територіальних громад області.
Міжмуніципальне співробітництво територіальних громад — це інструмент який дає можливість спільно вирішувати складні і надскладні питання які сьогодні є в громадах. Це і вивезення та утилізація твердих побутових відходів, і вода та водовідведення, лікарні, ЦНАПи та багато іншого.
Рівненщина входить до п’ятірки областей України, які ефективно налагоджують співробітництво між громадами. Таких муніципальних договорів на Рівненщині 73.
Позитивним є приклад Радивилівської громади, яка уклала вже шість міжмуніципальних договорів із сусідніми громадами.
Зокрема, один з договорів стосується розташованого на території громади інклюзивно-ресурсного центру, який наразі відвідують 169 дітей, 32 з них — на постійній основі. Іншим прикладом є укладений з Крупецькою громадою договір щодо територіального центру обслуговування. Сьогодні ветерани з Крупецької громади приїжджають до нього та проходять реабілітацію.
«2024 рік буде також складним, зважаючи, зокрема, і на вилучення ПДФО. Тож я звертаюся до всіх голів громад об’єднуватись та укладати міжмуніципальні угоди про співробітництво. Це дасть змогу по-перше зекономити гроші, а по-друге ефективно працювати в даній громаді», — наголосив Радивилівський міський голова Микола Карапетян.
Так само про позитивний досвід, хоча і не без проблем на шляху до успіху, розповів Привільненський сільський голова Юрій Момотюк.
Міжмуніципальне співробітництво, за його словами, дозволяє економити та ефективно використовувати кошти. Його громада, разом з сусідніми, створила Центр підвищення кваліфікації педагогічних працівників, Центр первинної медико-санітарної допомоги, трудовий архів, Територіальний центр, спортивну школу, спільні культурні проєкти та проєкти з енергозбереження.
«Такий підхід дає можливість економити кошти, не створювати власні структури, не витрачати даремно кошти на утримання апарату, приміщень, комунальні послуги тощо. Ці кошти ліпше пустити на розвиток інфраструктури та створення кращих умов для мешканців громад», — наголосив він.
В Україні наразі йде робота зі стимулювання співробіництва громад, у тому числі і транскордонного — на міжнародному рівні.
Для того, аби громади отримали можливість повноцінно брати учать у таких проєктах, необхідно узгодити українське законодавство із європейським.
Про це розповів народний депутат Олександр Аліксійчук, який взяв участь у роботі Конгресу.
За його словами, законопроєкт № 9450, який знаходиться на розгляді Верховної Ради, виправить неспівпадіння та протиріччя у законодавстві і надасть громадам набагато більше інструментів щодо залучень коштів іноземних партнерів.
«Мова йде про те що з європейських фондів ви зможете залучати до 85% фінансування вартості проекту решта 15%, як передбачається, це будуть або кошти державного бюджету, або кошти місцевого бюджету, або спільна колаборація — погашення за рахунок державного бюджету відсотків якщо ви берете кредит у державному банку на тривалий період. Тож певен, що цей інструмент буде дуже дієвим!», — наголосив Аліксійчук.
