Темою наступної панельної дискусії у межах Саміту було питання безпекового виміру стійкості українських громад і регіонів.
Участь у панелі взяли: Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України; Тар’я Фернандес, Надзвичайна і Повноважна Посолка Фінляндії в Україні; Олег Бондаренко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики; Анне Стремьой, Голова округу Вестфолл (Норвегія); Олег Синєгубов, начальник Харківської обласної військової адміністрації; Станіслав Прибитько, Заступник Міністра цифрової трансформації України; Павло Єлізаров, Заступник командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.
Під час дискусії учасники обговорили питання безпеки громад і регіонів в умовах повномасштабної війни, міжсекторальну взаємодію, розвиток сучасних підходів до реагування на виклики та посилення стійкості на місцевому рівні.
Відкриваючи панельну дискусію, Ігор Клименко наголосив, що головним завданням держави в умовах війни є збереження життя та здоров’я людей, особливо в умовах постійних ракетних і дронових атак по цивільній інфраструктурі. Він звернув увагу на складну роботу рятувальників ДСНС, які щодня залучені до ліквідації наслідків обстрілів, деблокування людей із завалів і реагування на масштабні руйнування по всій країні. Окремо він підкреслив, що попри наявність десятків тисяч укриттів, нинішній рівень захисту охоплює лише близько половини населення, тому Україна спільно з міжнародними партнерами працює над масштабним розширенням мережі захисних споруд.
«Ми говоримо не лише про будівництво укриттів, а про цілісну систему захисту життя людей у кожній громаді», – говорить Ігор Клименко.
Саме в цьому контексті він підкреслив, що безпека має стати інтегрованою частиною планування кожного населеного пункту, включно з громадськими просторами, транспортною інфраструктурою та житловою забудовою. Також міністр розповів про створення міжнародної коаліції з будівництва укриттів, до якої вже приєдналися понад десять країн, а також про перші проєкти в прифронтових регіонах. Він наголосив, що окрім фізичного захисту важливо розвивати культуру користування укриттями та систему оповіщення, щоб зменшувати ризики для цивільного населення.
Тему продовжив Олег Бондаренко, акцентувавши увагу на системному розвитку цивільного захисту та посиленні ролі громад у цій сфері в умовах повномасштабної війни. Він зазначив, що одним із ключових викликів стала недостатність фонду захисних споруд, їхній технічний стан та нерівномірне покриття території країни укриттями, що потребує комплексного оновлення підходів на законодавчому та містобудівному рівнях.
«Ми переосмислили питання укриттів і зробили зовсім інші підходи до їх будівництва, включно з модульними конструкціями та інтеграцією вимог безпеки в містобудівну документацію», – сказав Олег Бондаренко.
Водночас Тар’я Фернандес наголосила на необхідності розширення міжнародної підтримки України у сфері цивільного захисту та будівництва укриттів, підкресливши, що створена коаліція з укриттів має стати не лише інструментом залучення фінансування, а й платформою для формування єдиних стандартів безпеки. Вона зазначила, що йдеться про системний підхід, який охоплює школи, лікарні, дитячі садки та іншу критичну інфраструктуру, що має бути захищена для безперервного функціонування суспільства навіть в умовах війни.
Окрему увагу викликам прифронтових територій та забезпеченню стійкості регіонів приділив очільник Харківщини Олег Синєгубов, наголосивши, що в умовах постійних обстрілів і масштабних руйнувань саме швидка комунікація з урядом та оперативне реагування держави є критично важливими для збереження життів і функціонування громад. Він зазначив, що з огляду на бойові дії, значна частина освітньої та соціальної інфраструктури зруйнована, що вимагає нових підходів до безпеки, зокрема будівництва підземних шкіл і лікарень.
«Ми не можемо дозволити собі навчання дітей у найпростіших укриттях, тому йдеться лише про справжні сховища, бомбосховища та підземні школи», – стверджує Олег Синєгубов.
Про міжнародний досвід та важливість співпраці регіонів розповіла Анне Стремьой. У своєму виступі зосередилася на тому, як міжнародна взаємодія між містами та регіонами стає ключовим елементом сучасної системи стійкості, особливо в умовах війни та криз. Вона відзначила, що досвід України дозволяє по-новому подивитися на роботу місцевої влади, цивільного захисту та критичної інфраструктури, коли всі системи функціонують під постійним навантаженням і мають забезпечувати безперервність базових послуг для людей.
«Стійкість не створюється на одному рівні – вона виникає там, де місцева, регіональна та національна влада працюють разом і підтримують одна одну», – говорить Анне Стремьой.
Також вона звернула увагу на те, що Україна фактично демонструє європейським партнерам нову модель кризового управління, де швидкість рішень, координація служб і довіра до місцевої влади відіграють визначальну роль.
Станіслав Прибитько у своєму виступі зосередився на тому, як цифрова інфраструктура стала критичним елементом стійкості держави в умовах війни, особливо для забезпечення безперервного зв’язку між громадами, службами безпеки та державними органами. Він відзначив, що досвід останніх років показав необхідність виходу за межі стандартних рішень і формування нових моделей співпраці між державою, операторами зв’язку та місцевою владою для гарантування стабільної роботи мереж навіть під час блекаутів.
«Ми розуміємо, що не можна обмежуватися лише зусиллями мобільних операторів – потрібно об’єднувати ресурси держави, громад і бізнесу, щоб забезпечити зв’язок навіть у найскладніших умовах», – говорить Станіслав Прибитько.
Павло Єлізаров у своєму виступі представив аналітику протидії повітряним загрозам за останній рік, зосередившись на динаміці атак дронами-камікадзе та ефективності роботи української системи протиповітряної оборони. Він відзначив, що ворог суттєво наростив інтенсивність застосування безпілотників, однак водночас зросла і результативність їхнього перехоплення завдяки поєднанню різних засобів ППО, включно з мобільними вогневими групами, ракетними системами та новими технологіями дронів-перехоплювачів.
«Ми бачимо стрімке зростання кількості ударних дронів, але водночас і суттєве підвищення ефективності їхнього знищення завдяки багаторівневій системі протиповітряної оборони», – стверджує Павло Єлізаров.
Завершуючи виступ, Павло Єлізаров говорить, що ефективність протиповітряної оборони напряму залежить від інтеграції технологій, координації між регіонами та постійного вдосконалення системи реагування на нові типи загроз.
Учасники дискусії відзначили, що безпекова стійкість громад сьогодні є одним із ключових факторів збереження життєздатності держави та основою для подальшого розвитку й відновлення України.
